Анекдоти №7

Для того, щоб відвернути російський народ від відвідування фотомережі «Інстаграм», де можна побачити щасливе, вільне і сите життя «буржуїв», з 1 лютого запускається російська програма «Всімстограм!».

* * *

Російські економісти вважають, що основною причиною падіння рубля стало відкриття Колумбом Америки.

* * *

— Копійка рубль береже. Поки грім не вдарить, мужик не перехреститься. Не жили заможно, годі й починати.

(Із доповіді міністра фінансів Росії у Держдумі).

* * *

Ніяк не можу зрозуміти, чому пішоходи впевнені у справності гальм моєї машини більше, ніж я?!

* * *

Подорослішав — це коли боїшся стоматологів не тому що боляче, а тому, що дорого.

* * *

Олег Ляшко поміняв орієнтацію, радикально.

Змінив вила на віллу!

* * *

— Тату, а що таке інфляція?

— Якщо двома словами, синку, то це коли ти купуєш тюльку, а платиш гроші, наче то золота рибка.

* * *

А я от живу в Росії — і горя не знаю! Тільки ганьбу і приниження.

* * *

Російське військо — єдина у світі армія, в якій солдатів у відпустці помирає більше, ніж на службі.

* * *

У Росії знижено ціни на горілку.

Коли справи стануть зовсім погані, горілку почнуть роздавати безкоштовно і відстежувати, щоб її обов’язково випили.

* * *

Цілі покоління росіян народжуються, живуть і вмирають в очікуванні, що долар і Америка ось-ось упадуть...

* * *

У вірменського радіо запитують:

— Чому російську душу називають «загадковою»?

— Бо куди вони не прийдуть —усюди загадять…

Росспоживнагляд заборонив ввезення в Росію всього, що може служити закускою!

* * *

Бажання отримувати гроші — нормальне. Бажання їх заробляти — рідкісне.

* * *

У кожної людини є такий знайомий, який постійно кличе її випити, ігноруючи заперечення.

Причому в декого цей знайомий є внутрішнім голосом.

* * *

Ефективне використання батога істотно заощаджує пряники.

* * *

— Мені здається, ти пришелепкуватий.

— Ні!

— Що ні?

— Тобі не здається.

* * *

Раніше, щоб поспілкуватися з кимось iз минулого світу, збиралися в гурток і викликали духів. А зараз достатньо зайти в інтернет і поспілкуватися з росіянином.

Технології!

* * *

Позавчора Росію вигнали з «Великої вісімки».

Вчора вигнали з ПАРЄ.

Схоже, ось-ось почнуть виганяти з глобуса...

* * *

Найболючіший удар по російській м’ясомолочній промисловості завдало різке подорожчання пальмової олії і сої.

* * *

Основні пункти антикризового плану уряду Росії:

— знизити ціну на горілку.

— знову всім дозволити лаятися матом.

* * *

— Фімо, ти чув? Рабиновичу прописали сувору дієту.

— Ну, Цилю, тепер ми навіть можемо запросити його на вечерю.

* * *

— Як називається та штука, де записані всі твої найпотаємніші мрії й бажання?

— Кримінальний кодекс.

* * *

Дивно, але найважчий удар по російській м’ясомолочній промисловості завдало подорожчання сої та пальмової олії.

 

Повернутися
12.03.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...