ЗАМІСТЬ ДІДА МОРОЗА — САНТА! ЩЕ Й НА РОВЕРІ…

У Тернополі відбувся костюмований велозаїзд Санта Клаусі

25 грудня в Тернополі провели велозаїзд «Санта на велосипеді». За словами координаторів, такий передноворічний захід спрямований на привернення уваги до розвитку велоінфраструктури в місті.

Організатором заходу, пише «День»,  виступила громадська ініціатива «ВелоТернопіль». З Театрального майдану учасники велозаїзду вирушили центральними вулицями міста.

«Я багато подорожую за кордон і бачу наскільки розвивається велоінфраструктура у великих містах, де люди думають про навколишнє середовище. Дізнався, що таке в Тернополі започатковується активістами і вирішив долучитися», – розповідає учасник велозаїзду, голова благодійного фонду «Майбутнє сиріт» Андрій Назаренко. – «10 днів тому повернувся з Європи, домовився з нідерландськими організаціями про те, щоб вони могли збирати велосипеди, які в хорошому стані, і вже не використовуються. Ми забезпечимо транспортування цих роверів до нас, в Тернопіль. Попередньо обговорили, що це може бути 100-150 велосипедів, будемо їх безкоштовно роздавати в дитячих будинках».

Зазначимо, захід «Санта на велосипеді» провели в рамках вже традиційної для Тернополя велосипедної події "Критична маса". Щомісяця, в останню п’ятницю, місто долучається до всесвітньої акції і влаштовується велопробіг, щоб привернути увагу суспільства до велосипедного руху.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Розваги
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...