НІ РИБИ, НІ М’ЯСА

Для нормального харчування українець мав би витрачати 1000 гривень на місяць на харчі. На одну особу!

Українці все більше економлять на продуктах харчування. За одинадцять місяців цього року в Україну імпортували на 28% менше риби, ніж за аналогічний період минулого року   – 186,7 тис. тонн. Це трохи більше, ніж чотири кілограми на одну особу, тоді як норми споживання МОЗ — 20 кг риби на душу на рік.

Експерти Українського клубу агробізнесу вважають, пише “ВЗ», що основними причинами скорочення поставок стали девальвація гривні та низька купівельна спроможність населення. Порівняно з минулим роком найбільше зменшився обсяг імпорту риби мороженої (на 45,4 тис. тонн) та рибного філе (включаючи фарш). А це саме ті “бюджетні” види рибної продукції, яку найчастіше купують пересічні українці. Поставки цих видів риби скоротилися втричі  – до майже 11 тис. тонн. Тобто менше, ніж 300 грамів на особу! При цьому обсяги ввезення живої та сушеної риби майже не змінились.

За даними УКАБ, українці скорочують і споживання м’яса — зараз на душу населення припадає трохи більше 56 кг м’яса та м’ясопродуктів, за норми   83 кг. При цьому майже половина м’яса, яке ми їмо,— курятина, бо найдешевша. На 42% не дотягуємо до норми споживання ягід, плодів та винограду – замість 90 кг з’їдаємо лише 52 кг, на 41% менше вживаємо молока та молокопродуктів (223 кг замість 380 кг). Фактично,  вкладаємось у норму лише за дешевими продуктами — хліб, картопля, баштанні. І це не дивно. Експерти УКАБ порахували: якщо харчуватись так, як передбачено в наборі основної продовольчої продукції МОЗ,  то на їжу довелось би витрачати 961-1093 гривні на місяць. А це — 90% від мінімальної зарплати. А для задоволення мінімальних потреб однієї людини на місяць (за цінами на початок вересня цього року) треба від 3200 до 4200 гривень. І це за умови, що у тебе є власне житло, тож не треба платити за оренду, і ти не маєш автомобіля. У суму не включені витрати на розваги, відпочинок, освіту та заощадження.

Традиційно у нас найбіднішими і найнезахищенішими вважаються пенсіонери. А порахуйте, скільки має заробляти молода сім’я, яка має дітей і не має власного житла? А на дитячому харчуванні не зекономиш — для нормального розвитку дитині потрібні і риба, і м’ясо, і фрукти.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...