НА ТЕРНОПІЛЬЩИНІ ТИЖДЕНЬ ЗАКІНЧИВСЯ ТРЬОМА ДТП

Про дорожньо-транспортну пригоду з потерпілими 25 грудня об 11:10 в Залiщицьке відділення поліції повідомив житель села Поділля.

На місце події виїхала слідчо-оперативна група. Інформація підтвердилася – між селами Товсте та Поділля, на автодорозі Бучач-Товсте, водій автомобіля “ВАЗ 2107″ виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся із автівікою “Форд-Транзит”.

Внаслідок удару водій “Форду” отримав закриту травму грудної клітки. Чоловіка не госпіталізовували. Власника “Жигулів” із вивихом стегнової кістки доправили в Чортківську райлікарню.

Ще одну аварію з потерпілими зареєстрували поліцейські у Тернопільському районі.

В селі Лучка водій автомобіля “УАЗ 3909″ на автодорозі місцевого значення “Лучка-Настасів” не вибрав безпечної швидкості та з’їхав у кювет. Там автівка перекинулася.

Внаслідок ДТП двох пасажирів із забоями та переломами доправили до лікарні.

Два “Рено” зіткнулися на Шумщині. На автодорозі Шумськ-Кременець водій автомобіля “Рено Сандеро” під час обгону виїхав на смугу зустрічного руху та зіткнувся з “Рено-Кліо”.

З переломом гомілки до Шумської лікарні потрапив водій “Рено-Кліо”, а інший кермувальник лікуватиме вивих суглобу.

По усіх ДТП триває слідство.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.