ПОТЯГЛО НА «ПОЛУНИЧКУ» З НЕПОВНОЛІТНІМИ

25 грудня слідчі Тернопільського відділу поліції розпочали кримінальне провадження за фактом вчинення статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості (стаття 155 ККУ частина 1). Таку статтю правоохоронці інкримінують двом іноземцям.

Підставою для відкриття провадження стала інтернет-публікцація на одному із місцевих сайтів. У ній йшлося про те, що студенти-іноземці з Івано-Франківська начебто «передали» двох неповнолітніх дівчаток для розваг своїм друзям-іноземцям у Тернопіль.Про це на своїй сторінці у Facebook написав франківський громадський активіст, учасник АТО Степан Андрійців, передає gazeta.ua.

«Більше тижня 13 арабів, які навчаються в освітніх закладах Івано-Франківська, розбещували двох неповнолітніх дівчат. Одній із них – 12 років, другій – 11. Знайшли дівчаток аж у Тернополі, бо саме туди їх, як «подарунок» арабам-педофілам, відправили ці 13 нелюдів. Зараз винуватців допитують, дівчатка перебувають на лікуванні», – написав Андрійців.

Правоохоронці перевірили інформацію та знайшли зниклих франківчанок на одній із квартир у Тернополі, яку винаймають іноземці.

Основне досудове розслідування у даному кримінальному провадженню проводять слідчі Івано-Франківщини, адже першочергові події розвилася саме там. Призначено ряд необхідних експертиз.

Неповнолітні дівчата перебувають в одному із притулків Івано-Франківська, оскільки вони обоє з неблагополучних сімей і правоохоронці наразі не можуть повернути їх матерям.

Тернопільські поліцейські встановили осіб, яких підозрюють у вчиненні цього злочину – це двоє іноземців, які навчаються в одному із тернопільських вищих навчальних закладів. Їм 22 та 23 роки.

Санкція статті, яку інкримінують іноземцям, передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. Триває досудове розслідування.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.