ПОТЯГЛО НА «ПОЛУНИЧКУ» З НЕПОВНОЛІТНІМИ

25 грудня слідчі Тернопільського відділу поліції розпочали кримінальне провадження за фактом вчинення статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості (стаття 155 ККУ частина 1). Таку статтю правоохоронці інкримінують двом іноземцям.

Підставою для відкриття провадження стала інтернет-публікцація на одному із місцевих сайтів. У ній йшлося про те, що студенти-іноземці з Івано-Франківська начебто «передали» двох неповнолітніх дівчаток для розваг своїм друзям-іноземцям у Тернопіль.Про це на своїй сторінці у Facebook написав франківський громадський активіст, учасник АТО Степан Андрійців, передає gazeta.ua.

«Більше тижня 13 арабів, які навчаються в освітніх закладах Івано-Франківська, розбещували двох неповнолітніх дівчат. Одній із них – 12 років, другій – 11. Знайшли дівчаток аж у Тернополі, бо саме туди їх, як «подарунок» арабам-педофілам, відправили ці 13 нелюдів. Зараз винуватців допитують, дівчатка перебувають на лікуванні», – написав Андрійців.

Правоохоронці перевірили інформацію та знайшли зниклих франківчанок на одній із квартир у Тернополі, яку винаймають іноземці.

Основне досудове розслідування у даному кримінальному провадженню проводять слідчі Івано-Франківщини, адже першочергові події розвилася саме там. Призначено ряд необхідних експертиз.

Неповнолітні дівчата перебувають в одному із притулків Івано-Франківська, оскільки вони обоє з неблагополучних сімей і правоохоронці наразі не можуть повернути їх матерям.

Тернопільські поліцейські встановили осіб, яких підозрюють у вчиненні цього злочину – це двоє іноземців, які навчаються в одному із тернопільських вищих навчальних закладів. Їм 22 та 23 роки.

Санкція статті, яку інкримінують іноземцям, передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. Триває досудове розслідування.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.