ПОТЯГЛО НА «ПОЛУНИЧКУ» З НЕПОВНОЛІТНІМИ

25 грудня слідчі Тернопільського відділу поліції розпочали кримінальне провадження за фактом вчинення статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості (стаття 155 ККУ частина 1). Таку статтю правоохоронці інкримінують двом іноземцям.

Підставою для відкриття провадження стала інтернет-публікцація на одному із місцевих сайтів. У ній йшлося про те, що студенти-іноземці з Івано-Франківська начебто «передали» двох неповнолітніх дівчаток для розваг своїм друзям-іноземцям у Тернопіль.Про це на своїй сторінці у Facebook написав франківський громадський активіст, учасник АТО Степан Андрійців, передає gazeta.ua.

«Більше тижня 13 арабів, які навчаються в освітніх закладах Івано-Франківська, розбещували двох неповнолітніх дівчат. Одній із них – 12 років, другій – 11. Знайшли дівчаток аж у Тернополі, бо саме туди їх, як «подарунок» арабам-педофілам, відправили ці 13 нелюдів. Зараз винуватців допитують, дівчатка перебувають на лікуванні», – написав Андрійців.

Правоохоронці перевірили інформацію та знайшли зниклих франківчанок на одній із квартир у Тернополі, яку винаймають іноземці.

Основне досудове розслідування у даному кримінальному провадженню проводять слідчі Івано-Франківщини, адже першочергові події розвилася саме там. Призначено ряд необхідних експертиз.

Неповнолітні дівчата перебувають в одному із притулків Івано-Франківська, оскільки вони обоє з неблагополучних сімей і правоохоронці наразі не можуть повернути їх матерям.

Тернопільські поліцейські встановили осіб, яких підозрюють у вчиненні цього злочину – це двоє іноземців, які навчаються в одному із тернопільських вищих навчальних закладів. Їм 22 та 23 роки.

Санкція статті, яку інкримінують іноземцям, передбачає покарання у вигляді обмеження волі на строк до трьох років або позбавлення волі на той самий строк. Триває досудове розслідування.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…