ПІДНЯЛАСЯ РУКА НА ГРОШІ ДЛЯ БІЙЦІВ

 Приїхав в гостину до знайомої та потрапив у кримінальну пригоду: мешканець обласного центру викрав з супермаркету, розташованого в райцентрі Борщів, скриньку для пожертв. Повідомлення про крадіжку надійшло до Борщівського відділення поліції від працівників торгового закладу.

Правоохоронці оперативно встановили особу підозрюваного. Ним виявився 40-річний мешканець Тернополя. Чоловік приїхав в райцентр аби провідати давню знайому. Зайшов до місцевої крамниці аби купити гостинці. Вже на касі увагу чоловіка привернула скринька для пожертв воїнам АТО, щедро наповнена грошима. Зловмисник розрахувався за придбаний товар, а тоді вхопив скриньку та кинувся до виходу.

Розжився злодій на 800 гривень та на кримінальне провадження.

Працівники поліції розшукали підозрюваного у помешканні його знайомої. Туди він і приніс вкрадене. За фактом крадіжки відкрито кримінальне провадження.

Поліцейські перевіряють причетність чоловіка до скоєння інших аналогічних злочинів.

Триває слідство.


Повернутися
27.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...