ВИДИ НА УРОЖАЙ СКЕПТИЧНІ

Цьогорічна погода, як і зміна клімату загалом, лякає недобором

Не всій озимині погода дозволила вижити, тому фермерам радять потурбуватися про насіння ярих.

За довгостроковими прогнозами, Україну чекають кліматичні зміни, що характеризуватимуться підвищенням літніх температур і хронічними посухами. Як зміна клімату вже вплинула на структуру урожаїв зернових і олійних культур на території нашої країни і які подальші зміни можливі в середньостроковій перспективі?

По озимих — недобір

Експерти компанії УкрАгроКонсалт у дослідженні «Мінімізація кліматичних ризиків і стратегії агровиробництва» стверджують, що навесні Україні доведеться пересіяти близько 2,5 мільйона гектарів озимини. Літня й осіння посухи призвели до того, що плани по сівбі озимих культур під урожай 2016 року не вдалося виконати. За оцінками УкрАгроКонсалт, скорочення посівів озимих зернових у порівнянні з минулим роком склало 1,4 мільйона гектарів, а по озимому рапсу — 245 тисяч гектарів. Таким чином, площі під озиминою впали до найнижчого рівня за останні десять років. Ситуація ускладнюється тим, що схожість і стан посівів — теж iз найгірших за весь час спостережень. Станом на середину листопада зернові зійшли тільки на 62 відсотках засіяних площ. Причому більше 30 відсотків тих, що зійшли, — слабкі й проріджені посіви.

Запасайтеся насінням яровини

Судячи з усього, навесні наступного року, окрім традиційних обсягів сівби ярових культур, фермерам доведеться компенсувати ще й недосів та втрати засіяної озимини. Тільки за попередніми підрахунками, останні можуть скласти не менше 800 тисяч гектарів. Таким чином, з урахуванням недосіву і загибелі озимини розширення ярових площ у порівнянні з минулим роком може досягти 2,5 мільйона гектарів.

Загальновідомо, що ярові зернові культури, за винятком кукурудзи, зазвичай є менш урожайними, ніж озимина. Отже, скорочення посівів озимини і розширення ярини може стати причиною недобору урожаю наступного року.


Повернутися
17.12.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…