ДИТИНА — НЕ «МІВІНА»: ЗАПАРЮВАТИ ЇЇ НЕ ПОТРІБНО!

Як одягти малюка на зимову прогулянку

 Коли педіатри говорять про необхідність гуляти з дитиною по 3-4 години щодня, рідко в кого з батьків це викликає ентузіазм.

Адже прості прогулянки на свіжому повітрі дають відмінний ефект, що гартує! Дитина звикає до перепадів температур, вологості, вітру, бронхи очищаються від домашнього пилу, «настроюється» механізм терморегуляції.

І, до речі, корисно гуляти в будь-яку погоду, за винятком, хіба що сніжної бурі і грози з ураганом . Як відомо, поганої погоди не буває, буває неправильна екіпірування. Ось про це й поговоримо докладніше.

Дуже часто новоспечені батьки бояться переохолодити дитини. Особливо на вулиці. Особливо взимку. І дуже мало хто знає, що перегрів для дітей куди небезпечніше холоду. Справа в тому, що обмін речовин у дітей відбувається набагато швидше, ніж у нас з вами. Тому на свої відчуття холоду і тепла орієнтуватися не варто. Цитую відомого дитячого доктора Є. Комаровського: «Там, де дорослому прохолодно, - дитині нормально. Там, де дорослому нормально, - дитині тепло. Там, де дорослому тепло, - дитині жарко ».

Якщо ви, розгорнувши немовляти після прогулянки, виявили, що він червоний, мокрий і гарячий - знайте, ніякого загартовуючого ефекту від багатогодинних прогулянок не буде. І причина простуд часто не в переохолодженні, а, в зайвій одязі, в якій малюк потіє. Адже простіше простого застудити перегрітого дитини, наприклад, при переодяганні. Тому візьміть за правило одягати дитину по погоді.

Щоб під час прогулянки зрозуміти, чи правильно ви одягнули малюка, поторкайте шию - якщо вона гаряча і пітна - йому жарко. А ось холодні руки і ніс зовсім не показник того, що дитина замерз.

Дитячий одяг для прогулянок, особливо взимку, повинна бути легкою, зручною і не сковувати рухи. Навіть найдорожчі і зшиті з суперматеріалів комбінезони не годяться, якщо вони взяті навиріст чи малі. Не варто й пов'язувати на рот і ніс дитини шарф, він зовсім не захищає від морозу, а ніс і сам прекрасно обігріє вдихаємо повітря. До того ж, шарф миттєво намокає від дихання і стає холодним.

 1. Головне правило: не перегріти

Адже застуда виникає через те, що зіпріла дитина швидко промерзає. Тож о під час прогулянки стеж, щоб дитина не спітніла. А якщо ви заходите в магазин, то обов'язково розстебни куртку дитині, зніми шапку.

 2. Правило "плюс один, мінус один"

Якщо під час прогулянки твоя дитина постійно сидітиме на санках або в колясці, надягни на неї на одну одежинку більше, ніж на себе. Якщо твій карапуз активно рухатиметься і гратиметься, одягни на одну річ менше, ніж на себе.

Адже у дітей теплообмін значно швидший, ніж у дорослих, саме тому, коли твоє щасливе маля гасає по майданчику, ти стоїш і мерзнеш. Тому, замість того, щоб одягати на прогулянку дитину, як капусту, краще сама одягнися тепліше.

 3. Ноги в теплі

 Дуже важливо, щоб ніжки дитини були завжди в теплі. Для цього на мороз одягай шерстяні шкарпетки та вибирай черевики з натуральних матеріалів. Щоб сніг не потрапив усередину черевиків, вибирай штани на гумках і достатню довжину.

 4. Білизна тільки з натуральних тканин

Щоб дитина не промерзла на прогулянці, під комбінезон і светр одягни білизну - майку й штанці, колготки - з бавовни або шерсті. Не треба одягати багато одежинок, важливо, щоб вони були досить легкі, просторі та не обмежували рухів дитини. Важливий нюанс для одягу, призначеного для зимової вечірньої прогулянки, - вставки, що відбивають світло.

 5. А як же ротик і носик?

Закривати ніс і рот шарфиком не варто, адже це може призвести до того, що дитина вдихатиме вологе холодне повітря через промоклу від конденсату тканину.

 6. Яка шапка краща

Шапка має бути з шерсті й бавовни хоч би наполовину. Краще додатково одягти капюшон у разі необхідності. Якщо в дитини іноді болять вушка, краще вибрати шапку з ущільненням на вушках. Якщо малюк не любить зав’язки на шапці, купи шапку-шолом, яка до того ж закриє шию.

 7. Ручки загартовуємо?

Рукавички теж вибирай із натуральних матеріалів. На початку прогулянки, якщо на вулиці не дуже холодно, можна якийсь час не одягати на малюка рукавиці - з метою загартовування. Якщо ви плануєте ліпити снігову бабу, краще прихопити з собою кілька пар або купити водонепроникні рукавички.

І не забудьте змазати носик малюка оксоліновою маззю за 30 хв. до виходу, щоб мікроби та віруси не пробралися в організм дитини.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Життя
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...