ЩО ПОСІЯЛИ — ПОЖАЛИ

Аграрії завершують збирати кукурудзу, озимина давно посіяна, як і ріпак. Станом на 8 грудня  посів озимих на зерно становить 207,9 тисяч гектарів. Зокрема,  пшеницю посіяно на 188,1 тисяч гектарів, ячмінь – на 18,9 тисяч гектарів, жито – на 0,9 тисяч гектарів. Всього площа озимих зернових становить 264 тисяч гектарів. Повністю зібрано цукрові буряки. Продовжуються роботи по оранці. Про це розповів директор департаменту агромпромислового розвитку облдержадміністрації Олег Напора. Він зазначив, що рік був дуже складним щодо погодніх умов. Проте стан 90 відсотків озимини – хороший.

 Дещо гірша ситуація з ріпаком. Через посуху він погано зійшов, а внаслідок ранніх морозів у жовтні пропало 12 тисяч гектарів ріпаку.

 На наступний рік в аграріїв 2 стратегічних питання – збільшити посіви озимини та зробити усе для того, що на Тернопільщині працювали хоча б 4 цукрових заводів.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…