У ЗАМКУ НА ГУСЯТИНЩИНІ ЗНІМАЛИ ФІЛЬМ

Зйомки фільму «Краща партія» проводилися на Тернопільщині у селі Личківці, що на Гусятинщині. Кінорежисер Юрій Рудий розповів в ефірі «Ух-радіо» ternopil.te.ua про кінострічку та тернопільський замок, де працювали актори. «Краща партія» – новий український фільм, прем’єра якого планується в кінці лютого 2016 року.

– У селі Личківці є старовинний замок, де колись жили євреї. Його історія цікава та загадкова. Я чув, що там радянська влада розстріляла цілу родину, а хтось втік через підземний хід і зараз живе в Канаді. Місцеві жителі приходили навіть посеред ночі, щоб подивитися на зйомки, – розповідає Юрій Рудий.

Юрій – кінопродюсер студії «Це Цікаво Продакшн», який працює над фільмом «Краща партія». Незважаючи на назву, фільм не має нічого спільного з політикою.

– Це комедія не про політику. Фільм про кохання та багатія, який вибирає між одвічними цінностями: коханням та грішьми. Я хотів передати фільмом, що в бідним людям потрібно намагалися стати кращими. Ми описуємо, що багатій досягнув всього сам, своїми руками. Перед ним стоїть вибір – отримати ще більше багатства, а перед цим важко втриматися, – каже режисер.

Знімають фільм українською мовою. Дублювати російською стрічку не планують.

– Я розраховую на те, що українці оцінять фільм і ми зможемо вийти в нуль, або невеличкий плюс. Ці гроші потрібні, щоб знімати новий фільм, – додає Юрій.

Довідка

«Краща партія» — український повнометражний фільм. 1 вересня 2015 року компанія «Це цікаво продакшн» розпочала роботу над його зйомками. Вихід стрічки у прокат планується на лютий — березень 2016 року. У ньому також знімається Василь Вірастюк.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Сучасне життя —  лернейська гідра, яка щодня нарощує нові голови замість тих, що ми вчора з такими зусиллями зрубали. Порівняння «час – це гроші» в двадцять першому столітті остаточно втратило свою актуальність. Гроші більше не мають значення, а от час має. Його не заробиш, не вкладеш, не примножиш, не подаруєш, не накопичиш, не візьмеш в кредит і навіть не вкрадеш. Він знецінює наші ресурси, забирає шанси і постійно вкорочує нам віку, даючи поблажку хіба що до вину та пірамідам.

 Ми часто забуваємо, що час — єдина річ, якою ми не можемо керувати і тратимо купу часу на читання  трактатів  про тайм-менеджмент. Говорячи, що ми маємо час, ми плутаємо підмет та додаток…

Французький поет П’єр Буаст стверджував, що час часто вбиває тих, хто намагається вбити його. Тим часом українські неокласики впевнені, що за ставленням до нього (хоча, зрештою, не лише до нього) існує тільки два типи людей: перші сидять на березі річки і чекають, доки течією пропливе труп ворога, і другі – це ті, хто цих ворогів пускає за водою…  Хоча є ще й треті. Вони, власне, і є вороги.