У ЗАМКУ НА ГУСЯТИНЩИНІ ЗНІМАЛИ ФІЛЬМ

Зйомки фільму «Краща партія» проводилися на Тернопільщині у селі Личківці, що на Гусятинщині. Кінорежисер Юрій Рудий розповів в ефірі «Ух-радіо» ternopil.te.ua про кінострічку та тернопільський замок, де працювали актори. «Краща партія» – новий український фільм, прем’єра якого планується в кінці лютого 2016 року.

– У селі Личківці є старовинний замок, де колись жили євреї. Його історія цікава та загадкова. Я чув, що там радянська влада розстріляла цілу родину, а хтось втік через підземний хід і зараз живе в Канаді. Місцеві жителі приходили навіть посеред ночі, щоб подивитися на зйомки, – розповідає Юрій Рудий.

Юрій – кінопродюсер студії «Це Цікаво Продакшн», який працює над фільмом «Краща партія». Незважаючи на назву, фільм не має нічого спільного з політикою.

– Це комедія не про політику. Фільм про кохання та багатія, який вибирає між одвічними цінностями: коханням та грішьми. Я хотів передати фільмом, що в бідним людям потрібно намагалися стати кращими. Ми описуємо, що багатій досягнув всього сам, своїми руками. Перед ним стоїть вибір – отримати ще більше багатства, а перед цим важко втриматися, – каже режисер.

Знімають фільм українською мовою. Дублювати російською стрічку не планують.

– Я розраховую на те, що українці оцінять фільм і ми зможемо вийти в нуль, або невеличкий плюс. Ці гроші потрібні, щоб знімати новий фільм, – додає Юрій.

Довідка

«Краща партія» — український повнометражний фільм. 1 вересня 2015 року компанія «Це цікаво продакшн» розпочала роботу над його зйомками. Вихід стрічки у прокат планується на лютий — березень 2016 року. У ньому також знімається Василь Вірастюк.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Історія
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Тільки-но вляглася перша хвиля радості, котра піднялася довкола нашого першого олімпійського золота, як інтернетом відразу ж покотилася «зрада»: наш спортсмен-переможець обійнявся з володарем бронзи-росіянином, ще й обгорнув його українським прапором…  Цікаво, кого нині «розпинають» більше: нашого Абраменка в Україні за обійми з росіянином, чи росіянина – на його батьківщині - за те, що дався загорнути в наш прапор… Знаходяться уже й ті, хто чи то жартома, чи всерйоз пропонує російському спортсмену попросити політичного притулку в Україні (мовляв, якщо встигне до кінця Олімпіади, то будемо мати вже дві медалі) і ті, хто, відкричавши нашому спортсмену «Осанна», починають скандувати «Розіпни його»…

Поки ламаються списи і точаться суперечки, зверну вашу увагу на дуже символічну деталь: спортсмен, котрий переміг, накрив своїм (нашим, українським!) прапором того, хто програв… Зрештою, вам не треба пояснювати, чому представники Росії на цій Олімпіаді без прапорів – «безликі», майже як «їхтамнєти» на Донбасі… Я вірю у символічність цього жесту, яким Україна «покриває» Росію, так само, як і у великодушність переможців. А все решта - просто спорт.