ВАСИЛЬ МАХНО — ЛАУРЕАТ ПРЕМІЇ «КНИГА РОКУ ВВС-2015″

 Уродженець Тернопільщини, письменник Василь Махно став одним із лауреатів цьогорічної премії «Книга року ВВС-2015″. Про це повідомляє «Українська правда.ЖИТТЯ».

Сьогодні редакція «ВВС Україна» назвала цьогорічних переможців премії «Книга року ВВС».

Ними стали: у дитячій номінації  - книга «140 децибелів тиші» Андрія Бачинського, а у »дорослій» «Дім у Бейтінг Голлов» Василя Махна.

Переможці премії у «дорослій» та «дитячій» номінаціях отримали грошову винагороду в розмірі 1000 британських фунтів стерлінгів.

 Літературний критик і член журі Юрій Володарський прокоментував для Cultprostir: «Збірка оповідань Василя Махна – в усіх відношеннях найкраща книга. Я радий, що вона завоювала головний приз, і можу сказати, що рішення журі з приводу «дорослої» номінації було одноголосним. З приводу номінації Дитяча книга року були дуже серйозні розбіжності і, врешті-решт, ми прийшли до компромісу. Моїм фаворитом була книга Оксани Лущевської «Мені не потрапити до «Книги рекордів Гіннеса».

До фіналу Книги року також потрапили: «Порослий кульбабами дворик» Валерія Шевчука, «Аптекар» Юрія Винничука, «Карбід» Андрія Любки та «Понаїхали» Артема Чапая.

До короткого списку «дитячої» номінації також увійшли книга Оксани Лущевської «Мені не потрапити до «Книги рекордів Гіннеса» та «Івасик Телесюк» Антона Сіяники.

  Василь Махно народився 8 жовтня 1964 року у Чорткові на Тернопільщині. Закінчив Тернопільський педагогічний інститут та аспірантуру, викладав в університетах Тернополя і Кракова. Автор дев’ятьох поетичних збірок, двох книжок есеїстки, книжки поезій та есеїв «Ровер», книжки оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» (2015), п’єс «Coney Island» (2006), «Bitch/Beach Generation» (2007).

З 2000 року мешкає у Нью-Йорку.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Культура
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Незалежність нашої країни складається із нас, наших життів, наших вчинків і наших рішень. Незалежність це не дань і навіть не день. Не парад і не пишне свято.  Її можна порівняти хіба з повітрям – по справжньому незалежність можна відчути тільки тоді, коли її бракує, коли вони зникає або її у вас відбирають. Українці знають ціну незалежності.  Останні чотири роки ми засвоювали цей урок.

    Справжня незалежність не починається з "усього", вона починається з "нуля". Сьогодні. Через бруд, кров, піт, мозолі, могили... Зрештою, останні чотири роки – це лише верхівка «айсберга», з яким ми зіткнулися. Насправді ми двадцять сьомий рік перебудовуємо на нормальний будинок «казарму», споруджену радянськими архітекторами-деміургами. Вони, незалежно від задуму, вміли будувати тільки казарми…  Хмара пилу від нашого «будівництва» осідала довгі роки, заступаючи нам зір, і аж тепер простір довкола потрохи розвиднюється.  Стало видно людей, які відстоюють, впроваджують нове, підтримують, формують, будують, ризикують, не мовчать, не падають духом і не дають іншим, групуються, тягнуть гуртом, вірять… Разом ми збудували власну державу. Тепер треба поліпшувати її якість.