ПЕРЕДСВЯТКОВІ ЦІНИ: М'ЯСО «ДОГАНЯЮТЬ» АПЕЛЬСИНИ…

Нещодавно у Тернополі відкрили новий критий ринок. Нині його торговельні прилавки заполонили як імпортні цитрусові, так і вітчизняні овочі та фрукти. Вибір – чималий, та ціни, пише  ternopillive.com.ua – «кусаються».

Зиму важко уявити без мандаринів, апельсинів та лимонів. Їх на ринку є вдосталь. Мандарини коштують від 23 до 35 грн. за кг. Апельсини дещо дорожчі – від 30 грн. і вище. За кіло лимонів доведеться віддати від 40 грн. Дешевші банани – 20 – 25 грн. за кг.

Пропонують продавці й близько 10-ти сортів вітчизняних яблук. Ціна на них коливається в межах від 6 до 18 грн. за кг.

Користується популярністю на ринку гранат. За 1 шт. цієї смакоти просять від 20 грн. і вище. Продавці фруктів переконують, що такий товар, як гранат не може коштувати дешевше, бо в Україні не вирощується, до того ж є сезонним.

Можна знайти на ринку і корисний корінь імбиру (75 грн. / кг), і чорнослив (40 – 60 грн. / кг), і «бабусину» сушеню (25 грн. / кг).

Щодо овочів, то, позаяк є вітчизняними, коштують значно дешевше за фрукти, пише ternopillive.

Ціна «борщового набору»:

Картопля – 5 грн. / кг;
Капуста – 11 – 18 грн. / кг
Буряк – 6 – 7 грн. / кг;
Морква – 10 – 12 грн. / кг.

Цибулю продають по 11 грн. / кг, а яйця – 2, 25 – 2, 5 грн. / шт.

Також, на ринку великий вибір різноманітної зелені, огірків, помідорів і перцю, які уже суттєво здорожчали.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Новини
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...