ЗЛОДІЙСЬКИЙ «ДУЕТ» ГРАБУВАВ АВТОМОБІЛІ

Крадіжки з салонів автомобілів – саме такий заробіток обрали для себе двоє мешканців Теребовлянщини. 20-річний парубок та його 19-річний товариш на незаконний промисел вирушали до обласного центру. Від злочинного дуету потерпіло чимало власників автотранспорту, які залишали у автівках цінні речі.

Правоохоронці викрили зловмисників. Нічні вилазки закінчилися для парубків кримінальним провадженням. Працівники поліції перевіряють причетність затриманих до скоєння інших аналогічних злочинів.

Однак поліцейські продовжують документувати крадіжки чужого майна з салонів авто. Лише за минулу добу п’ятеро  автовласників потерпіли від злодіїв. Не зупиняла крадіїв навіть сигналізація, зловмисники розбивали вікно та витягали з салонів цінні речі.

Увагу злодіїв привертали відеореєстратори, магнітоли та навігатори. З однієїавтівки злодії поцупили навіть автомобільні килимки.

Правоохоронці наголошують, що єдиний і надійний спосіб вберегти свої автомобілі та  уникнути крадіжок  – не залишати в салонах будь-яке майно. Навіть якщо автівка обладнана сигналізацією, часу, допоки спрацює сигнальна система і власник транспорту прибіжить до авто, злодію достатньо, аби пошкодити вікно і витягти приміром магнітолу.

Тож міліціонери нагадують водіям елементарні правила безпеки, дотримуючись яких, можна зменшити ризик стати жертвою злодія:

- залишайте автомобіль на майданчиках з охороною або в місцях звідеоспостереженням;

- виходячи з машини навіть на декілька хвилин, подбайте про те, щоб на сидіннях не було речей, що можуть привернути увагу злодіїв;

 - забирайте до помешкання усе цінне обладнання, яке можна легко зняти чи витягти з авто: магнітоли, навігатори та навіть акумуляторні батареї.

Якщо ж сталося так, що ви потерпіли від злодія, не зволікайте і телефонуйтедо поліції.


Повернутися
13.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...