БАБЦЯ ДАЛА ЗА БАНКУ МЕДУ 5 ТИСЯЧ І ДВІ КАБЛУЧКИ

Аферисти на Тернопільщині грабують пенсіонерів. Шахраї приходять у домівки людей з «дешевим» медом, а потім крадуть заощадження. На гачок злодіїв потрапило два жителі області. Плата за банку меду виявилась набагато дорожча, ніж вони думали. 

81-річна бабуся купила дешевий мед, а втратила 5 тисяч гривень і дві золоті каблучки. Діють шахраї за відомою схемою, на яку попався ще один тернополянин.

«Чоловік вранці постукав у двері будинку пенсіонера та запропонував купити мед з власної пасіки. Попросив незнайомець за три літри меду всього 270 гривень. Пенсіонер запросив чоловіка в будинок та пішов по гроші. Витягнув кошти з шухляди комоду та приніс продавцю. Злодій попросив пенсіонера принести на заміну скляну банку, а сам поцупив із схованки 1 тисячу гривень», – повідомляють в УМВС в Тернопільській області.

Правоохоронці кажуть, що найбільше від зловмисників потерпають люди похилого віку та пенсіонери. Відомо чимало випадків, коли під приводом щось купити чи продати злодії обкрадали помешкання.

 


Повернутися
04.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Те, що відразу нас не вбило, вбивало нас довго і повільно.  Ми вже не святкуємо Новий рік — ми святкуємо те, що вижили в старому. Рік, що минає, був ще одним роком у воюючій країні, зі всіма витікаючими звідси наслідками. Я не хочу підбивати його підсумки. Бо підбивати підсумки  — це ніби креслити жирну риску під виконаними математичними діями в стовпчик: ось тут ми додали (друзів, грошей, проблем, перспектив — потрібне підкреслити),  відняли (друзів, грошей, проблем, перспектив, ну, ви зрозуміли…), помножили на щоденні будні, поділили на нереалізовані плани і —  що отримаємо в «сухому залишку»? Якою цифрою це підсумувати і де, зрештою, знайти «задачник», аби подивитися правильну відповідь, — якщо вона узагалі існує?..

Кожен із нас на Новий рік починав нове життя, але вистачало його ненадовго, тому що жити-то треба... Новий рік — це симулякр. 1 січня —  звичайний день, такий самий, як і всі інші, якщо тільки ви не переборщили з алкоголем чи олів’є напередодні. Почати життя з «табули раси», змінити його, зробити усе те, до чого не доходили руки попередні 365 днів можна будь-коли, не чекаючи, коли впаде остання голка з ялинки, яка тоскно припадає пилом у кутку.

 Усі ми мали великі надії, багато робили для того, щоб усе, про що мріяли, збулося. Комусь це вдалося, комусь ні, проте в усіх нас є одне спільне: Новий рік дає нам надію на майбутнє. Його сила — в його семантиці. Цокаючись бокалами з шампанським, усі ми віримо, що новий (свіжий, ще в хрумкій упаковці) рік, що маячить попереду, подарує нам нове життя — правильне, успішне, з високими цілями та досягненнями. І, загадуючи під святковий передзвін бажання, стискаємо кулаки: агов, ти, те, що нас не вбило, —  начувайся, бо тепер наша черга...