БАБЦЯ ДАЛА ЗА БАНКУ МЕДУ 5 ТИСЯЧ І ДВІ КАБЛУЧКИ

Аферисти на Тернопільщині грабують пенсіонерів. Шахраї приходять у домівки людей з «дешевим» медом, а потім крадуть заощадження. На гачок злодіїв потрапило два жителі області. Плата за банку меду виявилась набагато дорожча, ніж вони думали. 

81-річна бабуся купила дешевий мед, а втратила 5 тисяч гривень і дві золоті каблучки. Діють шахраї за відомою схемою, на яку попався ще один тернополянин.

«Чоловік вранці постукав у двері будинку пенсіонера та запропонував купити мед з власної пасіки. Попросив незнайомець за три літри меду всього 270 гривень. Пенсіонер запросив чоловіка в будинок та пішов по гроші. Витягнув кошти з шухляди комоду та приніс продавцю. Злодій попросив пенсіонера принести на заміну скляну банку, а сам поцупив із схованки 1 тисячу гривень», – повідомляють в УМВС в Тернопільській області.

Правоохоронці кажуть, що найбільше від зловмисників потерпають люди похилого віку та пенсіонери. Відомо чимало випадків, коли під приводом щось купити чи продати злодії обкрадали помешкання.

 


Повернутися
04.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…