ЗА ОДНУ НІЧ ТЕРНОПІЛЬСЬКІ МЕДИКИ ВРЯТУВАЛИ ДВОХ МОЛОДИХ САМОГУБЦЬ

З різницею у кілька годин в ніч з 1 на 2 грудня в Тернополі незнайомі між собою хлопець та дівчина намагалися вкоротити собі віку. Врятувати їхні життя вдалося місцевим медикам.

Перший виклик до «швидкої» надійшов пізно ввечері 1 грудня. Там 23-річна дівчина порізала собі вени і вже стікала кров’ю, коли приїхали медики. Самогубцю госпіталізували у психоневрологічну клініку. До слова, медики встановили, що це вже не перша спроба самогубства молодої тернополянки. Виявилося, що через це дівчина навіть стоїть на обліку в психіатра.

Читайте також: У Тернополі хворий на рак чоловік перерізав горло лезом, щоб не мучитися

Через кілька годин після першого виклику в іншому мікрорайоні міста рятувати довелося 21-річного хлопця. Його привезли в лікарню №3 з ранами та в неадекватному стані. Молодик порізав собі обидва передпліччя. Пояснювати лікарям, навіщо завдав собі шкоди, хлопець відмовився. Нині він перебуває під наглядом медичних спеціалістів.

Про це повідомляє PRESS-ЦЕНТР із посиланням на ternopoliany.te.ua.


Повернутися
04.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Кілька днів тому для наших школярів пролунав останній шкільний дзвоник. Когось він покликав до   літніх канікул, а когось - у доросле життя. Усі вони дуже різні (хтось одягнув на це свято вишиванку, а хтось-радянську форму, хтось зустрів його у новенькій школі, а у когось в стіну класу-пробоїна від міни, ), проте у них більше спільного, ніж вони собі можуть уявити.  Ні, я не про «міленіалів». Я про мужність бути собою. За будь-яких умов і обставин.  

Свобода їхнього покоління – це як Сізіф, що носить на плечах тягар пам’яті минулого,  досвід, не пережитий безпосередньо, але глибоко відчутий. Їхні дідусі-бабусі ще можуть розповісти їм про УПА і Сибір, їхні батьки на власному досвіді бачили гниття і розпад Союзу… Вони ж самі стали свідками того, як покоління, що гасало дітьми й підлітками по Майдану в 2004-му році, в 2014-му на цьому ж Майдані, а потім і на війні – вже гинуло…

Їх недаремно називають найбільш «самосвідомим» поколінням. Вони вірять, що одна людина може змінити світ, бо кожен із них його уже змінює. Вони не чекають, аби їм щось зробили – вони роблять,  не обмежуються мовленням – вони говорять, не обмежуються слуханням – вони чують, вони не обмежуватимуться простим існуванням - вони живуть. І свій життєвий вибір вони будуть робити на тлі європейського вибору нашої країни.   Історик Тімоті Снайдер якось сказав, що Європа — це проза, а Україна — це поезія. Прожити на одній поезії неможливо, але й жити на самій лише прозі — нудно. Тому їхнє життя буде яким завгодно, але не нудним.