В БЕРЕЖАНАХ ПЕНСІОНЕРКА ЗАМІСТЬ ДОЛАРІВ «КУПИЛА» ПОРІЗАНУ ГАЗЕТУ

  У Бережанах місцева пенсіонерка віддала невідомій півтори тисячі американських доларів та сім  з половиною тисяч гривень задля обміну на євро. На жаль, натомість отримала конверт з газетними нарізками.

Як повідомив перший заступник начальника Бережанського відділу поліції Петро Панашій, до 85-річної жительки райцентру у двері постукала невідома жінка. Спочатку попросилася до вбиральні, на що старенька не змогла відмовити. Відтак представилася працівницею гуманітарної організації Червоний хрест і стала розповідати про те, як Україна впевнено та швидко прямує до Європи. А, отже, найближчим часом гривня зміниться на євро. Далі запропонувала пенсіонерці «ведмежу послугу», мовляв, ви старенькі, вам буде важко вистоювати в банківських чергах, тож я з радістю обміняю ваші гроші на євровалюту.

 Довірлива пенсіонерка витягнула зі сховку півтори тисячі американських доларів сім з половиною  тисяч гривень і вирішила скористатися послугами невідомої добродійки. В обмін лиходійка простягнула бабусі конверт, запевнила, що там все пораховано й опечатано банком. Півгодини минуло з того часу, як шахрайка покинула оселю пенсіонерки. Аж тоді старенька заглянула до конверта, а там - порізана газета.

За фактом порушення розпочато кримінальне провадження. Поліцейські докладають зусиль, аби встановити та розшукати підозрювану, а краян вкотре застерігають бути пильними та уважними, не вестися на спокусливі пропозиції, не впускати до осель незнайомих людей.


Повернутися
04.12.2015
Категорія: Кримінал
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…