РОБОТ ПРОТИ БУР’ЯНІВ

Винайдено винищувача небажаної рослинності

 У масштабах сучасного сільського господарства найбільш прийнятним методом боротьби з бур’янами та шкідниками вважається обробка полів спеціальними хімічними речовинами. Але хімікати завдають смертельної шкоди не тільки бур’янам. Вони вражають також і сільськогосподарські культури, потрапляючи у ґрунт, а разом з вирощеною продукцією — і на наші столи. Підвищення попиту на екологічно чисту продукцію примушує аграріїв шукати відповідні методи вирощування сільськогосподарських культур. Звісно, найприроднішим і екологічно чистим способом є традиційне прополювання, що передбачає фізичне знищення небажаної рослинності вручну. Однак знищити бур’ян можна, не тільки вирвавши його з землі з коренем, — його можна й забити назад у землю. А з такою роботою вже здатні упоратися й роботи.

На Міжнародній конференції IEEE з питань інтелектуальних систем і роботів, яка пройшла минулого місяця, фахівці компанії Deepfield Robotics («дочки» компанії Bosch) представили громадськості робота під назвою BoniRob. Новий сільськогосподарський робот здатен в автоматичному режимі виявляти бур’яни і швидко знищувати їх, заганяючи під землю ударами залізного «кулака» і витрачаючи на одну бур’янину приблизно десяту частку секунди.

Ударний інструмент робота BoniRob має діаметр 1 сантиметр і здатен заганяти бур’ян у землю на трисантиметрову глибину. Основною ціллю робота є молоді рослини-шкідники, які він за допомогою камери з високою роздільною здатністю визначає за формою листа. Проте BoniRob може впоратися і з дорослими рослинами, порізавши їх за допомогою серії ударів, які слідують з частотою один раз на 100 мілісекунд.

Під час випробувань робота BoniRob випустили на поле з морквою, де кожен коренеплід ріс на відстані двох сантиметрів від сусіднього, а щільність бур’янів становила близько 20 рослин на квадратний метр. У таких складних умовах робот не відчув жодних труднощів. Максимальна швидкість роботи BoniRob становить 1,75 бур’яну за секунду при русі зі швидкістю 3,7 сантиметра за секунду і щільності бур’янів з розрахунку 43 рослини на квадратний метр. При меншій щільності рослин бур’янів робот може рухатися з максимальною швидкістю 9 сантиметрів за секунду.

Як повідомляє spectrum.ieee, робот зовні позбавлений будь-яких закінчених форм. Однак таке враження створюється через те, що BoniRob розроблений у вигляді змінного модуля, встановлюваного на робоплатформу adaptable multi-purpose, на якій можна монтувати різні види роботизованого сільськогосподарського устаткування.Ця універсальна платформа може піднімати корисний вантаж до 150 кілограмів, а її генератор здатен безперервно забезпечувати робота енергією протягом 24 годин на одній заправці пального. Ідея компанії Deepfield Robotics полягає в тому, що фермер може купити всього одну платформу і кілька найнеобхідніших йому модулів, а інші модулі у міру необхідності, він зможе брати в оренду в спеціалізованій організації.

У даний час компанія Deepfield Robotics проводить випробування своїх творінь в умовах реальних сільськогосподарських угідь. Паралельно з цим проводиться розробка меншого варіанта універсальної платформи і набору змінних модулів до неї. Такі маленькі платформи вже зможуть працювати у складі груп, не поступаючись продуктивністю своїм більшим побратимам.

 


Повернутися
28.11.2015
Категорія: Господар
Колонка
Андрія Закревського
Шановні Тернополяни!

Люди діляться на багатих і бідних. При цьому і багатство, і бідність є випробуванням. Проте бідність — більш легкий, зручний хрест,  у той час як багатство — більш важкий. Науковці говорять навіть про гедонізм бідних — їм властиве переживання катарсису від своєї безумовної порядності порівняно із "вкраденими статками олігархів". При цьому цікаво, що "багаті", тобто всі ті, хто не сприймає себе «бідним», узагалі не оперують таким примітивним розшаруванням "багатий - бідний", тож дискурс протистояння «бідні-багаті» створюється самими бідними. Ознака, за якою «бідні» відносять тих чи інших людей до цих двох класів, є також примітивна - це самовизначення особистості: якщо людина радо себе зараховує до бідних, то це "наш!", і саме в цей момент запускається полум'яна риторика "ми бідні - а вони багаті, та вони нам, бідним...".  Питання влади над своїм життям для бідного не стоїть - бо "владою користуються багаті, аби поневолювати бідних і робити їх ще біднішими".

На думку психологів, в людини грошей стільки, скільки вона дозволяє собі. Я б сформулював це так:  справжні багатство чи бідність не у гаманці, а в голові… Так звана бідність – це насправді невміння користуватися своїм багатством. Ми відкладаємо кошти «на чорний день», нові речі – «на потім». В результаті отримуємо життя з чорних днів, і це «потім» ніколи не настає. Відкрию вам таємницю: «потім» не існує. Є тільки зараз. А в ньому є люди, які як кремінь, або як губка, або ж як мед. Щоб отримати щось від людини-кременя, треба щосили  її стукати. Щоб отримати щось у людини-губки —  треба довго її тиснути. А людина-мед розливається для усіх сама…